Визначення
резус-фактора на площині при кімнатній температурі проводять
за допомогою сироваток, приготованих на альбуміні або поліглюкіні
(експрес-метод). Кров для дослідження беруть з пальця безпосередньо перед
виконанням проби. Можна також використовувати еритроцити, що зберігалися в
холодильнику не більше двох днів, узяті з дна пробірки після центрифугування
або відстоювання від плазми з консервантом. Еритроцити, що залишилися, на дні
пробірки після згортання крові, використовувати не рекомендується.
Па пластину зліва наносять 0,05 мл (1 крапля) стандартної сироватки
антирезус і справа 0,05 мл (1
крапля) контрольної сироватки. Поряд з кожною з цих крапель наносять не менше
0,02 мл (1 невелика крапля)
свіжої цілісної крові або осаду еритроцитів. Скляною галочкою перемішують
спочатку досліджувану кров з контрольною сироваткою, розмазуючи її до отримання
тонкого шару, а потім іншу краплю досліджуваної крові із стандартною
сироваткою, також розмазуючи її тонким шаром. Пластину періодично похитують
протягом 3—4 хвилин, після чого в обидві краплі додають по 0,05 мл (1 крапля) фізіологічного розчину
для зняття можливої неспецифічної аглютинації і продовжують спостереження при
періодичному похитуванні пластинки до закінчення 5 хвилин, після чого
враховують результат.
Оцінка
результатів визначення резус-фактора
Реакція може
бути позитивною або негативною. При позитивній реакції аглютинація еритроцитів
спостерігається тільки в одній краплі — зліва, з сироваткою антирезус. При
негативній реакції аглютинація еритроцитів відсутня в обох краплях, і вони
залишаються рівномірно забарвленими. Агрегацію еритроцитів в зоні підсихання,
по периферії краплі, не враховують.
Якщо реакція позитивна — досліджувана кров містить
резус-чинник, і її відносять до резус-позитивного типу. Негативна реакція служить показником того, що
досліджувана кров не містить резус-фактора, тобто є резус-негативною.
У краплі контрольної сироватки аглютинація еритроцитів
повинна бути відсутньою. Якщо в контрольній краплі є аглютинація еритроцитів,
то висновок про резус-приналежність
досліджуваного зразка крові не роблять і цей зразок крові досліджують повторно
іншими серіями сироваток анти-резус
або направляють для дослідження в серологічну лабораторію служби переливання
крові.
Проба
на індивідуальну сумісність
крові донора і реципієнта при
кімнатній температурі попереджає ускладнення, пов'язані з переливанням іногрупної крові за системою АВ0 і MN. На білу тарілку або предметне скло
наносять сироватку крові реципієнта і донорську кров (співвідношення 10:1).
Чекають результату 5 хвилин. Якщо аглютинація не наступає, то кров сумісна.
Проба
на індивідуальну сумісність
на
водяній бані
також читають:
Немає коментарів:
Дописати коментар