Спонтанний
пневмоторакс - це патологічний стан, що характеризується надходженням
повітря у плевральну порожнину при відсутності пошкодження грудної клітки.
Спонтанний пневмоторакс поділяється на закритий, відкритий і клапанний
(напружений)
. 1. Закритий
пневмоторакс.
З'єднання між плеврою
та легенею припиняється в міру спадання легені і не поновлюється. Повітря
поступово поглинається і легеня знову розширюється.
2. Відкритий
пневмоторакс.
Існує
бронхоплевральна фістула, що не зникає під час спадання легені. Тиск повітря у
плевральному просторі наближається до атмосферного як під час вдиху, так і під
час видиху, і легеня не може повторно розширитися. Значне бронхіальне
з'єднання сприяє передачі інфекції з повітряного проходу у плевральний простір
з розвитком емпієми.
3. Напружений
(клапанний) пневмоторакс.
Зберігається невелике
з'єднання між плеврою та легенею, що діє як одноходовий клапан, який дозволяє
повітрю увійти у плевральний простір під час вдиху та кашляння, але запобігає
вивільненню повітря. Значна кількість повітря може бути захоплена у плевральному
просторі, і внутрішньоплевральний тиск піднімається вище рівня атмосферного.
Це призводить не лише до стиснення спалої легені, але і до медіастинального
зміщення у протилежному напрямі з наступним стисканням протилежної легені.
Причини спонтанного пневмотораксу
Симптоматика
обумовлена больовим подразненням листків плеври повітрям та компресією
легені, здавленням і зміщенням органів середостіння в протилежну сторону з
розвитком гострої дихальної (вентиляційної) і серцево-судинної недостатності
(зменшення хвилинного об'єму крові).
Клініка спонтанного пневмотораксу
Гострий
колючий біль в одній половині грудної клітки, інспіраторна задишка,
покашлювання. Дихання поверхневе, виражений акроціаноз. Над ураженою половиною
грудної клітки перкуторно тимпаніт, ау-скультативно ослаблене дихання. Зміщення
меж серцевої тупості в сторону, протилежну від пневмотораксу, тахікардія з
можливим порушенням серцевого ритму, зниження AT відповідно
до вираженості больового синдрому та зменшення ударного об'єму серця.
Діагностика спонтанного пневмотораксу
1. При
рентгенографії органів грудної клітки виявляють ознаки основного захворювання,
відсутність легеневого малюнка в ураженій половині грудної клітки та зміщення
органів середостіння в протилежну сторону.
2. Під час пункції
плевральної порожнини виявляють повітря. Методом манометрії визначають тиск в
плевральній порожнині: при закритому пневмотораксі невеликий від'ємний тиск,
при відкритому - близький до нуля, при клапанному - додатний.
Примітка. Невеликий
пневмоторакс (<15 % об'єму плевральної порожнини) розсмоктується самостійно
за декілька діб і не викликає значних дихальних порушень.
Лікування спонтанного пневмотораксу
Показання до
невідкладної терапії є клапанний (напружений) пневмоторакс, оскільки при
відкритому і закритому пневмотораксі через 1-2 год біль і задишка зменшуються
або зникають внаслідок адаптації плеври до наявності повітря і функції серця
до відповідного ступеня дихальної недостатності.
1. Повний спокій,
хворий в напівсидячому положенні.
2. Оксигенотерапія.
3. Для знеболення та
пригнічення кашльового центру:
- промедол 1,0 мл 2 % внутрішньовенно або
внутрішньом'язово;
- морфін 1,0 мл 1 % внутрішньовенно або внутрішньом'язово;
- анальгін 2,0-4,0 5 % внутрішньовенно або
внутрішньом'язово.
4. Пукція плевральної
порожнини. Проводити
голкою Дюфо по
середньо-аксилярній лінії на рівні мечоподібного паростка (VII-IX міжребер'я)
з аспірацією повітря до встановлення від'ємного тиску в плевральній порожнині.
Для переведення клапанного пневмотораксу у відкритий до зовнішнього кінця
пункційної голки приєднують поліетиленову або гумову трубку, периферичний
кінець якої занурюють у посудину з дезрозчином, розташовану нижче рівня
грудної клітки.
5. При напруженому
пневмотораксі або неефе-
ктивності аспірації при
обширному ненап-руженому пневмотораксі проводити постійне дренування
плевральної порожнини з аспірацією у відділенні торакальної хірургії.
Немає коментарів:
Дописати коментар