В основі місцевої інфільтративної анестезії лежить просякання анестезуючим розчином тканин у ділянці оперативного втручання, дія на нервові закінчення. З цією метою найчастіше використовують 0,25 або
0,5 % розчин новокаїну.
Методика
цієї анестезії розроблена в 1923-1928 рр. О.В. Вишневським і названа ним
методом "повзучого
інфільтрату": під тиском розчин новокаїну поширюється ("повзе")
по тканинах.
Анестезія за
О.В. Вишневським проводиться пошарово. Спочатку тонкою голкою інфільтрують
шкіру до утворення "лимонної
шкірочки", по краю створеного інфільтрату проводять наступну ін’єкцію
і так продовжують по всій лінії майбутнього розтину. Потім міняють голку на
довшу й інфільтрують розчином новокаїну
підшкірно-жирову клітковину. Після цього хірург за допомогою скальпеля
розтинає шкіру та підшкірно-жирову клітковину. Виділивши апоневроз, хірург
створює під ним тугий інфільтрат розчином новокаїну. Таким чином хірург
здійснює гідравлічне препарування тканин – роз’єднує їх за допомогою точного
введення розчину новокаїну в потрібні тканини. Подальша техніка анестезії має
свої особливості та залежить від ділянки
і характеру операції. У разі виконання
операції на органах черевної порожнини проводять інфільтрацію очеревини, брижі,
черевного сплетення та інших анатомічних утворень.
Після неускладненої місцевої анестезії догляд
за хворими не має специфічних особливостей і диктується лише характером
захворювання і перенесеної операції.
Немає коментарів:
Дописати коментар