Плоскостопість у Дітей та Дорослих. Як Лікувати Важливо Для Всіх!!!

Серед ycix видів плоскостопості (травматична, паралітична, післярахггична) у 82,1 % випадків зустрічається двобічна статична плоска стопа

Причини плоскостопості у дітей та дорослих

  • спадково-конституцшна слабкість м’язів — антагоністів гомілки i стопи, зв’язкового апарата i kíctok.
  • piзнi статико-динамічні фактори, але в основному це фізичне перевантаження стоп внаслідок тривалого перебування у положені! стоячи (продавщ, слюсарі та íh.), особливо при.
  • надмірна мacа тіла.
  • віковій атрофія м’язів.
  • сприяють професійні надмірні до навантаження рухи в суглобах середнього відділу стопи при слабкому недостатньо тренованому м’язово-зв’язковому апараті.

Симптоми плоскостопісті

  • біль у стoпi в kíí робочого дня, який зменшується після відпочинку. 
  • стопа видовжена, розширена в передньо-середній ділянці стопи, дещо повернута до середини, а поздовжне її склепіння опущене. хода у хворого болюча. 
  • внутрішню поверхню стопи у вигляді горбистості виступає кістка.
  • підошві видно по згрубілому епідермісі розширену площу навантаження середнього відділу стопи. Особливо добре вона визначається за допомогою подограми — відбитка на папері зафарбованої підошви, коли хворий стане лише на цю ногу.
  • больові точки, які, як правило, локалізуються в центрі склепіння і біля кісточок, інколи між головками плеснових кісток. 
  • можна прощупати крайові розростання човноподібної кістки, 
  • болючість і обмеження рухів в суглобах Шопара і Лісфранка, 
  • інколи виникає неврит підошвових нервів. 
      Ступінь опущення склепіння стопи можна визначити за допомогою подо-метричного індекса за Фрідландом. Для цього відстань від склепіння стопи (в проекції човноподібної кістки) до підлоги в міліметрах потрібно помножити на 100 і розділити на довжину стопи в міліметрах. У нормі індекс становить 31—29. Якщо стопа плоска, індекс нижчий, а якщо він не досягає 25, це вказує на значне опущення склепіння.

Цікаво знати: Шпора пяткової кістки 

Діагностика плоскостопості

Рентгенологічно уточнюють діагноз, а також визначають на рентгенограмах ступінь опущення склепіння. Для об’єктивного визначення рентгенограму слід робити при повному навантаженні стопи у положенні стоячи. 
Існують різні способи (Белера, Кусліка, Горбунова та ін.) визначення кутів за співвідношенням плеснових і п’яткової кісток на профільній рентгенограмі стони. За Горбуновим, проводять дві лінії: одну—від середини блока надп’яткової кістки (від її суглобової поверхні) до точки на її опорі, другу — від тієї ж точки до верхньої поверхні сесамовидної кістки пальця. В нормі — це такий кут, який становить 90°. 

Ступені плоскостопості

  • І ступеня, це коли кут становить близько 100°, 
  • II — 110°, 
  • ІІІ повноне розпластання стопи— 120—125°.

Лікування та профілактика плоскостопості

  • Ухворих з плоскостопістю І—II ступенів включають:
1. Використання раціонального взуття, яке слід підбирати за розміром і формою стопи. Підошва повинна бути з пружним супінатором. 
2. Каблук для жінок 3—4 см, максимум до 5см. 
3. Не дозволяють носити взуття на м’якій еластичній гумовій підошві (кеди, кросовки, гумові чоботи тощо). 
4. Якщо відсутня належна викладка у взутті, хворим рекомендують вкладні супінатори, які випускають серійно або виготовляють індивідуально на протезних заводах. 
5. Супінаторами слід користуватись постійно, навіть у домашніх тапочках.

  • Зміцнення м’язів стопи, для чого хворим проводять масаж і спеціальний комплекс вправ лікувальної фізкультури (рекомендують ходити на пальцях). Влітку хворим рекомендують ходити босоніж по шорсткій землі або гравійній поверхні (пляжі), яка б викликала подразнення і рефлекторне напруження м’язів стопи. 

  • Оперативне лікування, якщо консервативна терапія неефективна, біль не зменшується і прогресує деформуючий артроз в суглобах Шопара та Лісфранка. Після відповідної корекції стопи етапними гіпсовими пов’язками-чобітками пересаджують сухожилок довгого малогомілкового м’яза на внутрішній край стопи, підшиваючи його до човноподібної кістки. Інколи проводять тенотомію і транспозицію п’яткового сухожилка. 
  • При неподатливій, ригідній стопі (кісткова форма плоскої стопи), що зумовлено артрозними змінами між кістками заплесна, виконують операції на кістках стопи. Залежно від форми і ступеня деформації проводять клинчасту резекцію стопи, серповидну резекцію за методом М. І. Кусліка тощо.

Якщо плоска стопа поєднується з вальгусним відхиленням п’яти, застосовують підтаранні резекції, клинчасту трансплантацію за Пертесом тощо. Операції на кістках дають найбільший стійкий позитивний результат. Після них хворим слід користуватись ортопедичним взуттям.

Немає коментарів:

Дописати коментар